Поради батькам, які допоможуть провести дитину через віковий етап, пов'язаний зі страхами
Багато дітей бояться темряви й намагаються боротися зі своїми страхами тими способами, які доступні їх розумінню. Шестирічна дівчинка, наприклад, для боротьби зі страхом може накритись ковдрою з головою, а чотирирічний хлопчик може спати із ввімкнутим нічником.
Батьки не завжди розуміють, коли й чому в їхніх дітей розвивається страх перед темрявою, але факт залишається фактом: коли гасне світло, рівень дитячої тривоги стрімко зростає. Також не завжди зрозуміло, чого конкретно бояться діти в темряві, однак немає жодного сумніву в тому, що їхні страхи реальні.
Мільйони дітей переконані в тому, що щось ховається в тіні й чекає, щоби з'їсти їх, під ліжком ховається монстр, щоби схопити їх за ноги своїми волохатими лапами, а в шафі серед речей причаївся вовк, який накинеться на них, як тільки батьки підуть з дому.
Деякі люди вважають, що діти ніколи не повинні боятись, але так не буває. Страх – це нормальна частина життя будь-якої людини, і маленької дитини також. Як правило, він виникає тоді, коли людина наштовхується на щось нове, незвідане, те, чого ніколи раніше не відчувала й не знала. У дітей це відбувається практично щодня, тому є безліч можливостей для прояву страху, особливо в нічний час.
Страх перед темрявою, як правило, виникає тоді, коли в дитини розвинена уява, отже, він більш характерний для дітей у віці двох-трьох років, коли вони вже досить дорослі, щоб уміти уявляти, але ще не досить мудрі, щоб відрізняти фантазії від реальності. Ось чому все невідоме для них часто перетворюється на щось страшне. Додайте до цього чистий, незатьмарений дитячий розум без будь-яких відволікаючих чинників – і тінь у кутку дитячої кімнати може легко перетворитись на триголове чудовисько.
У нічний час розум дитини займає дуже мала кількість відволікаючих чинників. Тому її уяві надана повна свобода, і, як наслідок, дитина, яка здавалася цілком урівноваженою вдень, у нічний час стає більш вразливою.
Причини появи страху перед темрявою
То що ж викликає в дитини страх перед темрявою?
Коли ми кажемо про страх перед темрявою, одним з головних винуватців його появи є інтернет. Батьки навіть не уявляють, наскільки сильно він може впливати на дітей. Зображення та звуки, що доносяться з екрана, збуджують дитячу уяву, піддаючи її впливу того, що не сприймається дорослими як щось страшне, проте дитину суттєво жахає.
Більшість батьків не обмежують дітей у перегляді різних відеороликів, які не відповідають їхньому віку. Наприклад, маленька дитина може дивитись разом зі старшим братом щось узагалі невідповідне її віку. Це може бути кримінальні новини або навіть популярна мультиплікаційна програма, але, як би там не було, експерти сходяться на думці, що телебачення дає дітям безліч приводів для страху.
Незважаючи на те що більшість дітей у період свого дорослішання відчувають страх перед темрявою в тій чи іншій мірі і з тих чи інших причин, цю проблему можна вирішити.
Страх перед темрявою: що варто й чого не варто робити батькам
Найкраще, що батьки можуть зробити для дитини, котра переживає страх перед темрявою, це спілкуватись із нею, проявляти повагу й розуміння.
Якщо у вас налагоджений взаємозвязок з дитиною, вона правильно зрозуміє вас тоді, коли ви станете розповідати їй про страх перед темрявою. Будьте чемними й тактовними – не кажіть про те, що її страх – це дурниці, тому що це не тільки не допоможе (дитина буде боятись, як і раніше), але такі слова спровокують появу в неї почуття провини й сорому.
Ось кілька порад про те, що варто й чого не варто робити при боротьбі зі страхами, від збереження спокою й холоднокровності до готовності бачити щось більше, що криється за ними:
- Зберігайте спокій. Будьте спокійними, коли ви розмовляєте з дитиною про її страх перед темрявою. Слухайте дитину й намагайтесь не перебільшувати й не загострювати ситуацію, щоб не ускладнити її.
- Надайте дитині почуття безпеки та впевненості в тому, що вона може впоратись зі своїм страхом. Назвіть страх власним ім’ям. Поясніть дитині, що таке страх, допоможіть їй зрозуміти, що боятися чогось – це нормально.
- Не засмучуйтесь. Переконавши свою дитину в тому, що її страх перед темрявою нормальний, не турбуйтесь через те, що ви знаєте, що насправді жодних причин для дитячого страху не існує. Не кажіть дитині, що боятись нерозумно, не варто недооцінювати її страхи або дражнити її. Хоча ніяких монстрів не існує, але страх дитини перед ними цілком реальний.
- Підтримуйте дитину. Діти регресують у нічний час. Ви можете почути від дитини: «Я хочу до мами». Скажіть їй, що все добре, ви поруч і готові допомогти в разі потреби.
- Не можна, щоб дитина спала в чужому ліжку або кімнаті. Хоча дозволити дитині заповзти до вас у ліжко може здатись простим та ефективним рішенням проблеми, не піддавайтесь спокусі. Ви повинні дотримуватись меж, які самі встановили, й озброїти дитину необхідними інструментами для боротьби зі своїм страхом. Це також стосується братів і сестер. У даному випадку перед старшою дитиною не повинно стояти завдання піклуватись про молодшу. Це входить в обов'язки батьків, тому не можна намагатись вирішити проблему, відправляючи дитину спати в кімнату до брата чи сестри.
- Надавайте дитині можливості й повноваження. Дайте дитині право самій впоратись зі страхом перед темрявою. Спитайте в малюка, чи хоче він, щоб тато перевіряв, як він спить уночі, і нехай він сам вирішить, коли саме тато повинен зробити це. Заглянути до нього через п'ять хвилин або через дві години? Як завгодно, лише б ваша дитина відчула себе краще.
- Дайте дитині предмети, з якими вона почуває себе комфортно, чи то ковдра, м'яка іграшка, нічник або ліхтарик, які допоможуть їй спокійно заснути.
- Не грайте з острахом темряви. Не кажіть дитині: «Дай, я подивлюсь, чи не ховаються під твоїм ліжком монстри» або «Якщо ти будеш хорошим хлопчиком, монстри підуть». Тим самим ви дасте їй зрозуміти, що її страх дійсно реальний. Дитина просто не зможе впоратись зі своїми побоюваннями, поки не зрозуміє їх об'єктивно, по-чесному. Тому перевіряйте шафу дитини для того, щоб показати їй одяг і взуття, а не для того, щоб переконатись, що в ній не сидить якийсь монстр.
- Зробіть час відходу до сну заспокійливим. Перегляд відео в інтернеті та страшні книги не підходять для цього. Краще зосередьтесь на тому, що сприяє релаксації, наприклад, проводьте час із дитиною наодинці, розмовляючи про щось приємне.
- Не ігноруйте велику проблему. Стресова ситуація, наприклад, розлучення батьків, смерть домашньої тварини або народження другої дитини кого завгодно може вибити з колії й стати причиною всіляких хвилювань, і діти не виняток. Як наслідок, їх тривога може проявитись у формі страху перед темрявою. Але якщо страх все ще не проходить, треба порозмовляти з педіатром про надання малюку лікарської допомоги.
