Психологічне благополуччя педагогів — запорука високої продуктивності освітнього процесу
Психологічне благополуччя педагогів — запорука високої продуктивності освітнього процесу
Збереження психологічного здоров’я педагога набуває дедалі більшої ваги, адже у його професійній діяльності кількість стресогенних чинників постійно зростає. Наслідками їхнього впливу є постійне переживання, дратівливість, тривожність, надмірна схвильованість, невпевненість, що негативно позначається на здоров'ї педагога та призводить до професійного вигорання. Аби уникнути цього, одним із головних завдань педагога та керівника навчального закладу має бути робота над збереженням та зміцненням психологічного здоров’я Професійною вимогою до керівника дошкільного закладу є надання підтримки й допомоги дітям, їхнім батькам, а інколи й колегам, що передбачає регулярну взаємодію у системі «людина-людина». Педагоги щодня зазнають стресу, беручи на себе соціальну відповідальність за виховання, безпеку та здоров’я дітей, ведення робочої документації. Недарма педагогічну діяльність вважають найбільш стресогенною. Уміння педагога розпізнати в себе симптоми стресу, з’ясувати причини, що його зумовлюють, дасть змогу подолати його наслідки. А допомогти педагогам це зробити можуть керівник дошкільного закладу, вихователь-методист, практичний психолог. Симптоми стресу Стрес має чотири групи симптомів: когнітивні — погіршення пам’яті; підвищення тривожності; порушення концентрації уваги емоційні — дратівливість, пригніченість та постійне відчуття занепокоєння; депресія; відчуття самотності; нездатність розслабитися поведінкові — зниження апетиту або, навпаки, надмірне споживання їжі; безсоння або надмірна сонливість; відсутність інтересу та недовіра до оточення; поява нервових звичок, як-от гризти нігті, клацати пальцями тощо; небажання виконувати професійні обов’язки фізіологічні — фізична слабкість; головний біль; постійне відчуття втоми; прискорене серцебиття тощо. Помітивши у педагога перші симптоми стресу, керівник дошкільного закладу обговорює з ним це, намагається з’ясувати, що призвело до змін у поведінці та настрої або до виникнення певного захворювання. До того ж радить педагогу звернутися по допомогу до практичного психолога дошкільного закладу. Найчастіше лише спільними зусиллями можна уникнути поглиблення стресового стану або подолати його наслідки. З-поміж інших причин стресу виділяють надмірну зайнятість та надмірне прагнення до досконалості в усьому. У такому разі керівник дошкільного закладу може, зокрема: змінити певні методи управління, якщо вони негативно впливають на освітній процес зменшити професійне навантаження на конкретного педагога, за умови, що до стресу призвела його надмірна зайнятість. Також у роботі педагогів — як вихователів, так і керівника дошкільного закладу — наявні професійні стресові чинники, зокрема такі, як: відповідальність постійна концентрація уваги та контроль за перебігом освітнього процесу необхідність постійно засвідчувати свою компетентність зміни в освітньому процесі, до яких щоразу потрібно адаптуватися неналежне моральне та матеріальне оцінювання праці, що призводить до зниження якості життя педагогів, зниження престижу професії та, як наслідок, — до дефіциту кадрів багатофункціональність професійної діяльності, пов’язана з необхідністю одночасно виконувати різноманітні функції та дії робота з великим потоком професійно значущої інформації, що зумовлює постійну тривожність за рівень її засвоєння розширене міжособистісне спілкування та необхідність стежити за дотриманням професійних вимог у разі конфліктних та стресових ситуацій, що виникають під час взаємодії з колегами, дітьми та їхніми батьками. Дієвими способами зменшення впливу стресу на організм є психологічні методики, які допомагають розвинути стресостійкість та особистісні якості. Пропонуємо скористатися однією з них — виконати вправу «Прихований стрес». Керівник дошкільного закладу може запропонувати педагогам виконати її під час педагогічної години або в інший час наодинці із собою. Опис вправи «Прихований стрес» Для виконання цієї вправи кожен педагог має визначити, які з наведених ситуацій його найбільше дратують: хочете зателефонувати, але на лінії постійно зайнято хтось безупину вас повчає, нав’язує свої погляди та дає поради ви постійно помічаєте, що хтось стежить за вами хтось постійно втручається у вашу розмову з іншою людиною хтось перериває хід ваших думок хтось повсякчас без наявної причини підвищує на вас голос невдало поєднані, на вашу думку, кольори в одязі, інтер’єрі кімнати тощо мовчанка у відповідь на ваше вітання або не надто привітне ставлення до вас розмова з людиною, яка, на її погляд, все знає «ліпше» за вас. Після цього потрібно підбити підсумки: якщо педагога дратує більше п’яти ситуацій, то це означає, що щоденні неприємності мають значний вплив на його нервовий стан. Тож необхідно терміново вжити заходів, щоб запобігти стресу.
